Ефективне використання методу мозкового штурму для генерації інноваційних рішень: принципи, правила та процес проведення

Мозковий штурм – це методика оперативного пошуку рішень з означеної проблеми. Методика придумана ще в першій половині минулого століття. Її автор – Алекс Осборн, копірайтер і засновник рекламного агентства. В основі мозкового штурму лежить колективна інтелектуальна діяльність. Перед групою людей ставиться проблема. Завдання групи – знайти рішення проблеми шляхом висунення різноманітних, навіть на перший погляд, безглуздих, припущень. Мозковий штурм набуває все більшу популярність. Його використовують у трудових колективах для пошуку виробничих ідей, в студентських групах для вирішення освітніх завдань. В останні роки методика мозкового штурму реалізується в інтернет-спільнотах.

Зміст методу мозкового штурму

Алекс Осборн припустив, що основна перешкода для пошуку оригінальних рішень – це страх оцінки. Тобто людина просто боїться виступити з пропозицією або ідеєю, оскільки боїться насмішок, скепсису чи іншого негативного прояву з боку членів колективу. Відмінна риса методики мозкового штурму тому – повне виключення оцінного компонента на стадії генерації ідей та їх початкового обговорення. Поступово люди звикають висловлюватися, розкріпачуються і їх ідеї стають все більш креативними та вдалими, тобто кількість переходить в якість. Важливо не відкидати відразу ідею, а давати їй час на існування.

Правила методу мозкового штурму

• Заборона на критику. Не допускається критикувати ні ідею, ні автора ідеї. У кожного учасника мозкового штурму повинна бути стійка впевненість у тому, що його не стануть засуджувати і критикувати за найбільш абсурдну ідею.
• Заохочення фантазії. Кожному учаснику повідомляється, що немає настільки поганої ідеї, яку не можна було б висловити.
• Максимум ідей. Кожен учасник висловлює максимально можливе число ідей, навіть суперечать одна іншій. Чим більше ідей, тим вище ймовірність правильного і нетривіального рішення проблеми.
• Об’єднання ідей і їх поліпшення. Кожна ідея опрацьовується колективно: проводиться її обговорення, підшукуються шляхи реалізації, розглядається питання об’єднання декількох ідей.
• Вибір найбільш вдалої ідеї. У завершенні вибирається найкращим чином підходить до конкретної ситуації ідея.
• При правильному проведенні мозкового штурму колектив з кожним разом генерує більше значущих і незвичайних ідей.

Процес проведення мозкового штурму складається з кількох етапів. Спершу необхідно визначити чітку мету або завдання. Це допомагає всім учасникам сконцентруватися на конкретній проблемі та генерувати ідеї саме в цьому напрямку. Після цього організовується сесія, де учасники вільно висловлюють свої пропозиції, які записуються без будь-яких коментарів або критики. Коли ідеї зібрані, настає час їх обговорення, поліпшення та відбору найбільш підходящих варіантів. Важливо, щоб усі учасники брали активну участь у процесі і мали можливість висловити свою думку.

Щоб забезпечити ефективність мозкового штурму, важливо створити сприятливу атмосферу, де учасники відчувають себе комфортно і можуть вільно висловлювати свої думки. Для цього можна використовувати різні техніки стимулювання креативності, такі як обмеження часу на генерацію ідей, використання візуальних матеріалів або проведення сесій на свіжому повітрі. Такий підхід допомагає активізувати мислення і забезпечити різноманітність запропонованих рішень. Після завершення сесії мозкового штурму необхідно ретельно проаналізувати всі запропоновані ідеї. Це можна зробити за допомогою різних методів оцінки, таких як матриця прийняття рішень, SWOT-аналіз або голосування серед учасників. Важливо враховувати не тільки креативність ідей, але і їх реалістичність та можливість впровадження в конкретних умовах. Обрані ідеї можуть бути розроблені детальніше і перетворені на конкретні плани дій, які допоможуть вирішити поставлену проблему.